Класична праця Еріка Берна про трансакційний аналіз — один із найвідоміших бестселерів світової психології, тому не дивно, що саме на неї орієнтуються продавці контрафакту. Цей випадок цікавий ще й тим, що контрафактне видання навіть переставило слова в назві — і це варто пояснити окремо, перш ніж перейти до головних відмінностей.
«Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта» Ірвіна Ялома — саме той випадок, коли контрафакт майже не відрізняється від оригіналу візуально: та сама лаконічна ілюстрація, той самий шрифт, той самий автор на обкладинці. Але варто заглянути в картку товару глибше, і різниця стає очевидною.
На перший погляд обидва видання книги Джима Ловлесса «Іди туди, де страшно» — про той самий мотиваційний бестселер з тим самим меседжем на обкладинці. Але варто заглянути в картку товару глибше, і різниця стає очевидною: одне видання — офіційний переклад від легального видавництва, інше — типовий приклад книжкового піратства.
«Мартін Іден» Джека Лондона — одна з найпопулярніших класичних книг українською, тому не дивно, що саме на неї орієнтуються продавці контрафакту: під цією назвою в мережі можна знайти одразу кілька піратських копій від різних майданчиків. Але у всіх легальних видань є спільна риса, якої немає в жодної підробки — повний набір вихідних даних.
На перший погляд обидва видання роману Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє» — про ту саму класику з тим самим автором на обкладинці. Але варто заглянути в картку товару глибше, і різниця стає очевидною: одне видання — офіційний переклад від легального видавництва, інше — типовий приклад книжкового піратства.
«Портрет Доріана Ґрея» Оскара Вайлда — світова класика, і сам текст роману вже понад сторіччя перебуває в суспільному надбанні. Але це не означає, що будь-яке видання цієї книги можна купувати не роздумуючи: конкретний український переклад, редактура, верстка й дизайн — це робота живих людей і видавництв, і саме тут з'являється контрафакт.